Хронічний панкреатит мкб 10 симптоми та лікування

Хронічний панкреатит – це запальне захворювання підшлункової залози, яке протікає тривало і призводить до поступового руйнування її тканин. За даними Міжнародної класифікації хвороб (МКБ 10), це захворювання підлягає кодуванню як K86.0. Важливо розуміти, що хронічний панкреатит може викликати серйозні ускладнення, якщо його не лікувати своєчасно та адекватно.

Симптоми хронічного панкреатиту можуть варіюватися, але найпоширенішими є сильний біль у верхній частині живота, що може іррадіювати в спину, нудота, блювота та втрати ваги. Підшлункова залоза також може знижувати вироблення ферментів, необхідних для переварювання їжі, що призводить до явищ, таких як стеаторея – виділення жиру з калом. Ці симптоми часто вказують на загострення захворювання.

Лікування хронічного панкреатиту зазвичай є комплексним і включає дієтичні рекомендації, медикаментозну терапію та, у деяких випадках, хірургічне втручання. Для зменшення болю і поліпшення функції підшлункової залози пацієнтам можуть призначатися знеболюючі засоби та ферментні препарати. Дотримання спеціальної дієти, що включає обмеження вживання жирної їжі та алкоголю, є ключовим чинником у контролі симптомів і профілактиці ускладнень.

Основні симптоми хронічного панкреатиту, на які варто звернути увагу

Хронічний панкреатит характеризується тривалим запаленням підшлункової залози, що може призводити до її ушкодження. Одним з основних симптомів є біль в животі, часто локалізований в верхній його частині та може мати оперізуючий характер. Біль зазвичай загострюється після приймання їжі, особливо жирної.

Другим проявом є диспепсичні симптоми, такі як нудота, блювання, здуття живота та порушення стільця, включаючи діарею, що є наслідком недостатньої продукції ферментів підшлункової залози.

Крім того, хворі можуть відзначати втрату ваги, навіть за звичайного або підвищеного апетиту, що пов’язано з порушенням засвоєння поживних речовин. Це може призвести до розвитку авітамінозів.

Також слід звернути увагу на зміни в кольорі шкіри та слизових, наприклад, поява жовтяниці, що може свідчити про обтурацію жовчних проток внаслідок збільшення підшлункової залози.

Необхідно пам’ятати, що симптоматика може бути різною у різних пацієнтів, однак наявність цих ознак потребує медичного обстеження для підтвердження діагнозу та негайного лікування.

Методы диагностики хронического панкреатита для точной постановки диагноза

Клинический осмотр и анамнез. Врач проводит опрос пациента, выясняя характер и длительность симптомов, таких как боль в животе, тошнота, рвота и изменения в стуле. Важно знать о наличии факторов риска, включая злоупотребление алкоголем, сахарный диабет и наследственные заболевания.

Лабораторные исследования. Общий анализ крови позволяет выявить признаки воспаления, а биохимические показатели, такие как уровень ферментов амилазы и липазы, указывают на состояние поджелудочной железы. Специфические тесты на наличие недостаточности экзокринной функции поджелудочной железы, например, определение уровня триглицеридов, могут быть также полезны.

Ультразвуковое исследование (УЗИ). Этот метод позволяет визуализировать поджелудочную железу, выявлять изменения в её структуре, наличие кист или кальцификаций. УЗИ является важным инструментом для оценки состояния органа и выявления осложнений.

Компьютерная томография (КТ). КТ предоставляет более детальную информацию о состоянии поджелудочной железы и окружающих тканей. Этот метод особенно полезен в случаях, когда требуется выявление воспалительных изменений или опухолевых образований.

Магнитно-резонансная томография (МРТ). МРТ может быть использована для исследования мягких тканей и позволяет получить высококачественные изображения поджелудочной железы, что помогает в диагностике сложных случаев хронического панкреатита.

Эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография (ERCP). Этот инвазивный метод даёт возможность не только визуализировать поджелудочную железу и желчные протоки, но и в случае необходимости провести терапевтические процедуры, такие как удаление камней.

Точный диагноз хронического панкреатита требует сочетания нескольких методов исследования. Комплексный анализ полученных данных помогает врачу определить стадию заболевания и выбрать оптимальный план лечения.

Сучасні підходи до лікування хронічного панкреатиту: медикаментозні та дієтичні рекомендації

Лікування хронічного панкреатиту передбачає комплексний підхід, який включає медикаментозну терапію та зміни в дієті. Правильне поєднання цих заходів допомагає поліпшити якість життя пацієнтів, зменшити симптоми та запобігти ускладненням.

Медикаментозне лікування зазвичай включає призначення анальгетиків для зняття болю, а також ферментів підшлункової залози, що покращують травлення та всмоктування поживних речовин. Серед найпоширеніших препаратів – панкреатин, який слід вживати під час або після їжі. У разі вираженого болю можуть бути рекомендовані нестероїдні протизапальні засоби або опіоїди.

Для зменшення секреції шлункового соку та зниження навантаження на підшлункову залозу часто використовуються інгібітори протонної помпи, такі як омепразол. Важливо також контролювати цукровий рівень у крові, оскільки у пацієнтів із хронічним панкреатитом може спостерігатися розвиток цукрового діабету.

Дієтичні рекомендації є невід'ємною частиною лікування. Основою харчування має стати легкозасвоювана їжа, багата на білки, вітаміни та мікроелементи. Рекомендується уникати вживання жирної, гострої та солоної їжі. Перевагу слід віддавати відварним, запеченим або приготованим на пару стравам, а також дрібним прийомам їжі – 5-6 разів на день. За необхідності нутриціолог може скласти індивідуальний план харчування.

Обов'язковим є також дотримання режиму споживання рідини. Рекомендується вжити достатньо води, а також обмежити вживання алкоголю, що може викликати загострення хвороби. Важливо консультуватися з лікарем щодо належного лікування та дієти, оскільки індивідуальні випадки можуть вимагати специфічних підходів.